Так, біль – це він, а не вона…
І річ не в тому, що то – мова…
Ніяких втом, лише умови,
Що не образа - то стіна
На згадку спільний водограй
Лишиш, і знову – до шпаківні,
Та я собі удам все рівно,
Що то був рай,… та що за рай?
Пашіє сонце у очах …
Я так молив, я так молився,
І злив, і сам на себе злився,
Лиш тінь тримаючи в руках.
Я в тебе душу переклав,
Але його! щоразу очі…
Я забуваю, що я хочу,
І хто мене в тобі тримав.
Я б загубився у очах
Твоїх, щоб вічно там лишитись,
Аби щораз промінням литись
До рук, що на твоїх плечах.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я с болью в сердце вспоминаю... - Наташа Дивак Это не мои стихи, это стихи Иванова Олега Анатольевича. Это наш брат, осуждённый пожизненно, который покаялся в колонии. Он прислал свои произведения мне, а я решила выложить их для всех. Дорогие читатели и критики, я прошу, не судите строго. Человек старался для Бога и я рада, что Божий свет светит во тьме и тьма не объяла его!!!
Для детей : В країну сонця - Cветлана Касянчик Цей вірш написаний для церковного дитячого табору. Я буду дякувати Богові, якщо він ще комусь пригодиться у роботі з дітьми. Благословінь усім, хто сіє у дитячі сердечка чисте насіння Божого Слова.
